Главная » сімейне життя » Сексуально стурбований чоловік

Сексуально стурбований чоловік

Сексуально стурбований чоловікЧоловіки надають сексу дуже велике значення. Такі особливості їхньої сексуальності.

Статевий потяг залежить від рівня тестостерону в організмі; у сильної статі цей рівень набагато вищий, ніж у слабкої, тому нормальний чоловік набагато частіше хоче сексу, ніж жінка. Своє бажання він може виражати дуже бурхливо. Або ж камуфлює бажання сильними емоціями, які зовні виглядають як вираження пристрасті, любові.

Про чоловіка з характером говорять: “У нього є яйця!” З повагою говорять. Можливо, навіть із легкою заздрістю. Це вірно. Тестостерон виробляється в яєчках. Чим вище рівень тестостерону в організмі чоловіка, тим сильніше його сексуальне бажання й більше виражений чоловічий початок. Тестостерон опосередковано впливає й на головний мозок. Це визначає саме той стереотип поведінки, що прийнято вважати чоловічою. Учені вважають, що рішучість, активність чоловіків  до лідерства залежать від рівня вмісту в його організмі тестостерону. Чим більше виробляється тестостерону, тим сильніше чоловік хоче керувати іншими людьми, бути лідером, вимагати, щоб інші люди зважали на його думку й підкорялися йому. Коли тестостерону в організмі недостатньо, то немає і яскраво вираженого чоловічого поводження, немає чоловіка в широкому розумінні цього слова.

Образно кажучи, тестостерон створює чоловіка – його маскулинний (мужній) вигляд, характер, темперамент і, звичайно ж, його сексуальність.

Сексуально стурбованих чоловіків навколо чимало (правда, вони вміють досить мистецьки приховувати свої щирі наміри). Отут нема про що говорити – фактично суспільство заохочує поведінку чоловіків, в основі якої лежить їхня сексуальність.

Так, чоловік, що мав багато любовних пригод, гордо іменується “героєм-коханцем”, “сексуальним гігантом”, “сексуальним терористом”.

Хизуючись своєю сексуальністю, чоловік викликає до себе повагу. Але якщо жінка стане козиряти своєю сексуальністю, то як її назвуть? Правильно. “Повією”, “сексуально розпущеною”, “шльондрою”, а то й гірше.

Те, що чоловік прагне задовольнити свої сексуальні потреби, вважається нормальним: “Він же чоловік!”, “Мужикам це треба” (можна подумати, що жінкам “це” не треба!). Жінка ж, що вимагає сексуального задоволення, – “німфоманка” (хоча давно доведене, що слабка стать має повне право на задоволення своїх сексуальних потреб). Якщо чоловік хоче сексу щодня й по кілька раз за ніч – це вважається достоїнством, але якщо того ж хоче жінка – то вона “ненаситна” і “їй завжди мало”.

У результаті такої нерівноправності склався наступний стереотип суспільної думки: прояв чоловічої сексуальності – це добре, а жіночої – погано.

Немає нічого дивного, що чоловіки всіляко демонструють свою сексуальність, а жінки змушені таку приховувати.

Коли справа доходить до сексу, поведінка чоловіка може разюче змінитися. Жінки часом не розуміють змін у поведінці партнера – то він палко бажає, то стає байдужим до її принад. На жаль, це пояснюється досить прозаїчно. Під впливом статевих гормонів насінники продуцирують еякулят, що накопичується в резервуарах (у насінних пухирцях і вивідних протоках) і давить на нервові закінчення їхніх стінок. Це підвищує статеве збудження. Потрібна статева розрядка. У цей час чоловік сексуально стурбований і шукає будь-яку можливість, використовує будь-який виверт – від угод і визнань у любові до шантажу: “Доведи мені свою любов!” і прихованих погроз: “Виходить, ти мене не любиш!.. Тоді нам краще розлучитися…” А коли сперма викидається назовні (наприклад, при статевих зносинах), той тиск на стінки резервуарів знижується й статеве збудження падає. (Це називається феноменом Тарханова.)

Таким чином, інтенсивність бажання чоловіка постійно коливається. Якщо в нього був деякий період помірності й сперма “давить” або він збудився, випадково побачивши привабливу красуню, – то він хоче сексу й “пристає” до своєї партнерки. Якщо ж насінні резервуари не переповнені (наприклад, після статевого акту), то статевої розрядки йому не потрібно. Він, звичайно, може знову збудитися, якщо партнерка його “заведе”, але “завести” його буде складніше.

Сам чоловік може й не усвідомлювати власного прагнення до статевої розрядки, називаючи свій стан любов’ю, закоханістю, але факт залишається фактом. Фізіологія – річ об’єктивна й невблаганна. Гормони, гормони й ще раз гормони, і чим їх більше, тим сильніше статевий потяг. Гормони впливають і на психіку, і на поведінку, і на емоційність. В основі закоханості (не плутайте з любов’ю!) лежить наймогутніший сексуальний потяг, а гарні слова про романтичні, піднесені почуття – усього лише флер, яким прикривається фізіологія. Пам’ятайте: сексуальне бажання – ще не любов.

Смотрите также:

Оставить комментарий

Ваш email не будет опубликован. Обязательные поля отмечены *

один × 1 =

Вы можете использовать это HTMLтеги и атрибуты: <a href="" title=""> <abbr title=""> <acronym title=""> <b> <blockquote cite=""> <cite> <code> <del datetime=""> <em> <i> <q cite=""> <strike> <strong>